img

Бурова вишка в полях України: добувачі нетрадиційного газу як і раніше зберігають свої секрети (ФОТО)

Журналісти сайту відвідали бурову вишку з видобутку нетрадиційного газу в Харківській області. На жаль, гострі питання, які турбують жителів країни, і після цього візиту залишилися без відповіді. Що буде з водою? Наскільки небезпечним є хімічний склад для гідророзриву? Що робити з отруйними відходами, які вже сьогодні в великих кількостях складуються в спеціальних коморах? Відповідей просто немає!

У полях Харківщини з'явилася перша в Україні бурова вишка «Шелл» - «Біляївська-400». Тут більше півроку бурять тисячі метрів грунту в пошуках нетрадиційного виду газу - газоносний рівень починається з 4 тисяч метрів нижче рівня моря, а прокопали на сьогоднішній день не набагато більше трьох тисяч метрів.

Газ тут шукають згідно з договором про спільну діяльність від 01.09.2011 року між ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» і компанією «Шелл».

У жовтні 2012 посеред поля соняшнику на майданчику 300х200 метрів почалися роботи, які курирує головний інженер з буріння з Росії Михайло Волоський.

на підступах

Бурову під назвою «Біляївська - 400" не примітиш з сільської дороги. Але коли потрапляєш на спеціально обладнану бетонну дорогу, що веде до вишки, розумієш, що ті, хто її встановив, в Україні всерйоз і надовго.

Дивлячись на те, як виглядає бурова серед українських полів, чомусь немає сумнівів, що газ неодмінно знайдуть.

А ось в тому, що видобуток газу буде безпечною для екології країни, сумнівів чимало. Ч то буде з водними ресурсами України, коли почнеться безпосередньо сама видобуток природного газу ущільнених пісковиків? Ці та багато інших питань журналісти сайту мали можливість задати безпосередньо представникам "Шелл".

Як, хіба не сланцевий?

Газ ущільнених пісковиків, а не сланцевий газ, «Шелл» буде добувати на суші в своїх проектах, в тому числі і на «Юзівській». У компанії говорять про різницю між цими газами і всіляко відхрещуються від поняття «сланцевий».

Так, як заявляють в «Шелл», сланцевий газ залягає на сланцевих породах на глибині близько 1, 5-2, 5 тисяч кілометрів і видобувається за допомогою горизонтальних свердловин, що проходять паралельно водоносних горизонтів, а природний газ ущільнених пісковиків, який вони збираються добувати, - на глибині 3-5 кілометрів, його добувають за допомогою вертикальних і похилих свердловин. Для цього потрібно, що виконується спеціалізованою технікою.

Але як сланцевий, так і газ ущільнених пісковиків, за хімічним складом - нетрадиційні гази і знаходяться в щільних породах. Щоб «добути» з них газ, необхідно застосувати технології, розширити пори для вивільнення газу. А так як пори цих порід в 20 000 разів менше діаметра волоска людини, то природний газ самостійно мігрувати по ним не може. Тому потрібно зробити мікротріщини в породі.

І саме таким «звільненням» і є фрекінг, або гідравлічний розрив пласта. Але до газоносних пластів ще потрібно докопати.

«Уявіть собі телескоп, так ось такої ж форми буриться і сама свердловина. Починається з 26 дюймів і завершується 4,5 дюймами. Спочатку пробуріваются інтервал, а потім спускається обсадна колона, - повідомив Михайло Волоський. - Конструкція свердловини включає чотири обсадні колони (сталеві труби). Міжтрубний простір зацементоване надміцним матеріалом, що гарантує ізоляцію рідин в свердловині (таких як буровий розчин) від суміжних порід і водних горизонтів. Крім того, при бурінні горизонтів питної води підрядники застосовують розчин з води і глини, без хімічних речовин ».

Громадськість - проти!

Незважаючи на заяви «Шелл» про те, що у них все відповідає стандартам, а сама компанія «будує і експлуатує свердловини і виробничі комплекси безпечно і відповідально», громадськість, яка вже прорахувала всі ризики для України, обурюється. За останні місяці по Харківській і Донецькій областях прокотилася хвиля протестів.

Після останнього, в Краматорську, люди, на чолі з громадським діячем, екологом, екс-радником голови облдержадміністрації з питань охорони навколишнього середовища Ловчиновський зібралися під стінами «Беляевской- 400» і намагалися докопатися до істини.

Що буде з водою?
Наскільки небезпечним є хімічний склад для гідророзриву?
Що робити з отруйними відходами, які вже сьогодні в великих кількостях складуються в спеціальних коморах?
Ч то буде з водними ресурсами України, коли почнеться безпосередньо сама видобуток природного газу ущільнених пісковиків?
Як, хіба не сланцевий?