img

Дерево, меблі, папір: як переробляють і що роблять із деревини в Україні

  1. Плюси і мінуси мораторію
  2. реальні зміни
  3. Картонно-паперове виробництво
  4. Меблева промисловість

Ліс займає 17% території України, будучи важливою складовою як офіційної, так і, на жаль, тіньової української економіки. Однак до недавнього часу значна частина заготовленої деревини йшла на експорт навіть без найменшої обробки, пише журнал " Топ-100. Рейтинги найбільших. 500 найбільших виробничих компаній України ". Заготовкою лісу сьогодні займаються державні лісові господарства. Вони ж можуть і обробляти його, але частіше необроблену деревину продають на аукціонах приватним деревообробним підприємствам як в Україні, так і за її межами.

Плюси і мінуси мораторію

Безконтрольне вивезення деревини привів до того, що в листопаді 2015 року Верховна Рада прийняла закон про мораторій на продаж різних колод дуба, ясеня, вільхи, ялини і берези за кордон. В кінці поточного року вступить в силу аналогічну заборону на експорт кругляка сосни. Вважається, що таке рішення має збільшити пропозицію необробленої деревини в Україні, зменшивши її дефіцит.

За даними генпрокурора Юрія Луценка, в декількох областях лісгоспи досі продовжують незаконно експортувати дуб під виглядом соснового кругляка.

У той же час гравці ринку відзначають, що введення мораторію на вивезення лісу позитивно вплинуло на їхній бізнес.

Так, Дмитро Артемчук, президент Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, стверджує, що після введення мораторію на ринку стало на 20% більше сировини. "За сім місяців 2016 роки ми маємо на 100 тис. Кубів деревини більше, ніж за весь минулий рік. Заробив Коростенський завод МДФ. Як тільки ввели мораторій, в Україну зайшло дуже багато інвестицій", - розповідає він.

Однак, за словами експерта, на вітчизняному ринку деревину зараз продають за завищеною ціною. Крім того, розвиток деревообробки обмежує те, що Верховна Рада не змінила законодавство щодо пільгового ввезення деревообробного обладнання, а адже законопроекти про це (№2617 і №2618) розглядалися в парламенті ще в травні 2015 року.

У свою чергу Сергій Сагаль, президент Асоціації меблевих та деревообробних підприємств, говорить про конфлікт між підприємцями та лісовими господарствами, підкреслюючи, що мораторій на експорт ввели саме для того, щоб врятувати внутрішній ринок обробки. "Будується ряд великих деревообробних підприємств. Певна частина колод дуба експортувалася, але ж могла пройти переробку в Україні, хоча б первинну. Підтвердженням того, що мораторій подіяв позитивно, може служити цінова політика. Всі противники закону, зокрема експерти Світового банку, говорили, що після введення мораторію вартість кругляка на внутрішньому ринку впаде. Але цього не сталося. Ціни ростуть і на ті породи, які не є дефіцитними. Навіть дрова подорожчали на 30% ", - нарікає Сагаль.

Найбільша проблема галузі, на його думку, це якраз дефіцит сировини, який посилиться після запуску нових великих підприємств з оброблення деревини. Зокрема, може не вистачити пиловочника дуба, що негативно відіб'ється на малих підприємствах.

Якщо переробники раді змінам, то більшість листяних господарств негативно сприйняли мораторій на експорт кругляка. Адже багато підприємств галузі із Західної України істотну частину прибутку отримували саме від поставок деревини на зовнішні ринки.

Спокійніше до нововведення поставилися ті підприємства, де є власна деревообробка.

Наприклад, на лісозаводі в Бродах Львівської області працює близько 200 чоловік. У 2015 році він реалізував продукції на 86,5 млн грн, а це 57% доходу всього господарства. Основний продукт - пиломатеріали обрізні хвойні, шпала, заготовки для європіддонів і твердолистяні заготовки. Причому 69% експортується в Польщу, Туреччину, Німеччину, Бельгію, країни Балтії.

Мораторій на експорт необробленої деревини все ще викликає суперечки, аж до заяв про те, що він перешкоджає отриманню Україною макрофінансової допомоги ЄС обсягом 1,2 млрд євро. Однак Віктор Галасюк, глава комітету з питань промислової політики і підприємництва Верховної Ради, вважає, що скасування мораторію абсолютно неможлива. "Далі ми плануємо прийняти пакет інвестиційних стимулів для галузі, передбачений законопроектами №2617 і №2618. Також мають намір спільно з асоціаціями деревообробників розчистити внутрішній ринок від корупційних схем розподілу деревини в ручному режимі - виключити ситуації, коли реальні виробники не можуть купити деревину, а наближені до влади посередники-спекулянти можуть ", - сказав він.

реальні зміни

Незважаючи на складнощі й перепони, інвестиції в українську деревообробку йдуть. І до кінця 2016 року році запрацює відразу кілька великих підприємств. Серед них "Українські лісопилки" в Рівненській області, де інвестором є шведський підприємець Йохан Дунбек. Потужність нового підприємства складе 300 тис. Куб. м пиломатеріалів в рік, буде створено 150 робочих місць. "Українські лісопилки" залучають до регіону 20 млн євро інвестицій. Експортувати продукцію збираються в Японію, Польщу, Італію та Саудівську Аравію.

Однак керівництво підприємства відзначає, що в іноземного інвестора виникло чимало складнощів в Україні.

"Головною перешкодою була ненадійність макрофакторов. Спочатку - затримка у відшкодуванні ПДВ (зараз проблема вирішена). Потім ми помітили, що в Україні є кілька рівнів політичної влади, які потрібно враховувати: навіть якщо проект підтриманий на державному та регіональному рівнях, то можуть виникати незрозумілі перешкоди на місцевому рівні. Зрештою, найбільшим недоліком України є схильність керівництва до внесення змін навіть після затвердження законів, як, наприклад, заборона на експорт кругляка ", - відзначають в омпанії.

Проте, ці шведські інвестори мають намір побудувати ще один завод в Сарненському районі, на якому будуть обробляти соснові колоди діаметром верхівки 10-23 см. Таким чином, компанія планує задовольнити потребу в тонкомірної сортаменті деревини, тоді як поки що деревина з таким малим діаметром експортується для обробки в Румунію.

Таким чином, компанія планує задовольнити потребу в тонкомірної сортаменті деревини, тоді як поки що деревина з таким малим діаметром експортується для обробки в Румунію

Леонід Юрушев, власник Коростенського заводу МДФ в Житомирській області (найбільше в Україні підприємство такого профілю), в поточному році також запускає великий лісопильний комплекс "Українська холдингова лесопильная компанія". Очікується, що щорічно на цьому підприємстві, яке також розміщується в Коростені, будуть переробляти близько 600 тис. Куб. м ділової деревини.

Прес-служба КУА "Форум", посилаючись на Юрушева, зазначає, що головна складність для інвестора в цьому бізнесі полягає в тому, що тіньовий експорт деревини процвітає, а політика підтримки інвесторів в країні відсутня. "При приблизно однакових обсягах виробництва деревини Україна щорічно отримує в сім разів менше валютної виручки, ніж, скажімо, Польща. Так що наведення порядку в цій сфері дасть хороший економічний ефект. Запрацює закон - почне розвиватися вітчизняна промисловість. Відкриті можливості є як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках ", - цитується в коментарі прес-служби Леонід Юрушев.

При цьому він заперечує прямий зв'язок між своїми інвестиціями в лісопереробку і минулорічними змінами в профільному законодавстві. "Рішення про розвиток проектів в деревообробній галузі було прийнято в 2009 році. Ця ніша абсолютно не розвинена в Україні і має значний потенціал для зростання", - сказав Юрушев.

Картонно-паперове виробництво

Скандали навколо лісу ніяк не стосуються виробництва паперу і картону в Україні. Сьогодні в нашій країні жодне дерево не використовується для виробництва білої і газетного паперу, так як вся целюлоза, необхідна для її виготовлення, імпортується.

У нас вже більше десяти років відсутнє виробництво целюлози, хоча до середини 2000-х працювало три великих целюлозно-паперові комбінати.

Ще два роки тому основним постачальником цієї сировини була Росія, але тепер це країни Балтії, Білорусь, Польща та ін.

Раніше експерти оцінювали річний обсяг споживання паперу і картону в Україні приблизно в 1,5 млн тонн. Однак за підсумками 2015 року цю цифру впала до 1,1 млн тонн. Падіння пов'язане зі зниженням потреби в тароупаковки через скорочення обсягів продажів у підприємств харчової індустрії.

За даними асоціації "Укрпапір", в 2015 році обсяг виробництва паперу і картону впав з 966 тис. Тонн до 802 тис. Тонн. При цьому близько 50% української продукції експортується. Таким чином, імпорт можна оцінити в 1 млн тонн.

Вітчизняні підприємства виробляють таропакувальні види паперу і картону, гофрокартон, вироби санітарно-гігієнічного призначення (туалетний папір, серветки, рушники). Тобто все, що можна зробити при переробці вторинної сировини. У цій сфері працює близько 30 підприємств, на яких встановлено обладнання по виготовленню паперу і картону. Також є досить велика кількість імпортерів.

Серед великих підприємств, які в Україні виробляють папір з імпортної целюлози, - "Кронекс-Харків" і Коростишівська паперова фабрика. Вітчизняні виробники випускають тільки 15 тис. Тонн офсетного паперу в рулонах при потребі 80 тис. Тонн.

Тонн

Олена Тихонюк, директор видавництва "Поділля", яке спеціалізується на виробництві шкільної та офісної продукції, зазначає, що частка якісного паперу на українському ринку останнім часом скоротилася. "При виготовленні шкільної продукції (в дешевому і середньому ціновому сегменті) помітна тенденція покупки більш дешевої сировини, щоб зменшити ціну готового продукту. Ті, хто працює в сегменті середній + / преміум, потребують більш якісній сировині. Ми використовуємо тільки імпортний папір. Навіть якщо сировина виробляється в Україні, то целюлоза у них теж імпортна, а дешевий папір виробляється з макулатури ", - відзначає вона.

У свою чергу Едуард Литвак, виконавчий директор асоціації "Укрпапір", звертає увагу на проблеми із забезпеченням ресурсами. "Потреба підприємств у вторинній сировині оцінюється в 1,2 млн тонн макулатури щорічно. А у нас рівень збору вторинної сировини знаходиться на позначці 50%. Тобто макулатури ми збираємо близько 800 тис. Тонн. Різниця компенсується за рахунок імпорту. Ми змушені ввозити макулатуру не як відходи, а як товарну продукцію, яка має 12 марок згідно з чинним ДСТУ ", - нарікає Литвак.

Раніше основним постачальником макулатури в Україні була Росія, яка забезпечувала до 70% потреби виробників.

Але у вересні 2015 го РФ заборонила експорт цієї вторсировини. Українські компанії тепер імпортують його з країн Балтії, Білорусі, Польщі, Австрії та інших країн.

Едуард Литвак також зазначає, що між представниками галузевої асоціації і урядом є істотні розбіжності з приводу поводження з твердими побутовими відходами. Так, в лютому 2016 року у Верховній Раді група депутатів зареєструвала законопроект № 4028 "Про упаковку та відходи упаковки", в якому мова йде про закріплення принципу "розширеної відповідальності виробника", правил виготовлення та утилізації упаковки. Фактично виробників упаковки можуть обкласти додатковим податком, який будуть акумулювати і спрямовувати на будівництво сміттєспалювальних заводів.

Меблева промисловість

Вітчизняні меблеві компанії використовують головним чином українську деревину. Але для середньостатистичного українця дерев'яні меблі занадто дороге задоволення і набагато дешевше придбати меблі з плит МДФ. А ось вони найчастіше імпортуються. Фурнітуру, лаки і фарби українські виробники теж купують за кордоном. Як наслідок, після девальвації нацвалюти ціна українських меблів в гривневому еквіваленті значно зросла.

У зв'язку з цим в останні два роки спостерігається спад продажів на вітчизняному ринку. За даними Держстату, обсяг меблевого виробництва в Україні в минулому році скоротився на 12,5%. При цьому, за словами Андрія Завальнюка, голови Української асоціації меблевиків, в 2016 ситуація на ринку трохи покращилася завдяки девальвації: українські меблі стала більш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, компанії почали активно налагоджувати експорт.

При цьому, за словами Андрія Завальнюка, голови Української асоціації меблевиків, в 2016 ситуація на ринку трохи покращилася завдяки девальвації: українські меблі стала більш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, компанії почали активно налагоджувати експорт

Серед великих меблевих компаній в Україні, які займаються експортом - Eskada-M, "Мірт" і "Модерн-Експо". Лорейн МакМахон, співвласниця найбільшої в Україні фабрики м'яких меблів "Морган Феніче" (Квасилів, Рівненська обл.) В інтерв'ю Delo.ua також розповідала, що практично вся вироблена продукція експортується в Європу. А серед найбільших клієнтів - IKEA.

Однак невеликим виробникам складно налагодити поставки за кордон.

"Для виходу на європейський ринок необхідно висновок санітарно-епідеміологічної експертизи про походження сировини. А з цим виникають проблеми, оскільки на внутрішньому ринку така процедура відсутня", - розповідає Сергій Грожін, засновник меблевої компанії "Бамбетель".

Андрій Завальнюк підтверджує, що для невеликих компаній експорт товарів дійсно практично закритий не тільки через сертифікації. Їм проблематично знайти за кордоном посередників, а також транспортувати свій товар.

За оцінками Завальнюка, в найближчі три роки ринок буде рости на 7-8% щорічно. Але при скасуванні мита на деревообробне обладнання, підписання закону про податок на виведений капітал, введення прийнятних кредитів можна очікувати і 20% -ве зростання галузі.

Популярные новости
Шумоизолируем стены и перекрытия потолка в каркасном доме
Комфортная атмосфера личного пространства деревянного дома во многом зависит от качественной звукоизоляции. Несмотря на то, что дерево хороший проводник шума, каркасный дом достаточно тихий. Это обусловлено
Звукоизоляция квартиры своими руками: как сделать шумоизоляцию стен, пола и потолка
Многих жителей многоквартирных домов волнует вопрос шумных соседей. Особенно остро стоит этот вопрос для жителей панельных домов, где стены тонкие и хорошо пропускают звук. Сегодня мы расскажем, как делается
Звукоизоляция пола в деревянном доме своими руками — пошаговые инструкции! — Своими руками
Старые деревянные дома сейчас уже редкость, но мода на здоровый образ жизни и экологию привела к тому, что этот тип жилья стал востребованным. Дачи и загородные дома часто строятся из дерева, и их владельцам
Звукоизоляция пола в деревянном доме
Старые деревянные дома сейчас уже редкость, но мода на здоровый образ жизни и экологию привела к тому, что этот тип жилья стал востребованным. Дачи и загородные дома часто строятся из дерева, и их владельцам
Межэтажное утепление и звукоизоляцияв деревянном доме: выбор материала и технология работ
Содержание статьи: Чердачное перекрытие частного дома из дерева должно обладать хорошими теплоизоляционными и звукоизолирующими характеристиками. Если коттедж одноэтажный, то добиться этого достаточно
Звукоизоляция стен своими руками от соседей в квартире, в деревянном доме и пр, материалы, видео
Звук оказывает заметное влияние на нашу психику, эмоциональное и физическое состояние. Если в работе, отдыхе или на досуге вас сопровождает даже незначительный шум, это приводит к стрессу, снижению остроты
Шумоизоляция
огда о жилом доме говорят как об элитном объекте, подразумевается, что его потребительские свойства по основным критериям, характерным для жилого здания, существенно выше аналогичных параметров типового
Самый лучший материал для шумоизоляции стен
Практически каждый человек после проведенной за стенами фасада с панелями под дерево бессонной ночи задается вопросом, насколько качественна в его доме шумоизоляция стен, является ли предлагаемые в настоящее
Звукоизоляция стен в деревянном доме что лучше
Надежная шумоизоляция стен в деревянном доме должна монтироваться в процессе основного строительства. Материалы, значительно снижающие уровень проникающего шума, очень часто используются и как утеплитель
Звукоизоляция квартиры в панельном доме
Те, кто живет в панельном доме, каждый день сталкивается с плохой шумоизоляцией своей квартиры, то соседи громко гуляют, то кто-то на 5 этаже дрелью работает. И у всех появляется желание – сделать звукоизоляцию
Все новости